Засвідчений переклад має юридичну силу за межами України. Головне, щоб він був виконаний правильно та відповідав установленим правилам. Звертаючись до бюро, важливо перевірити не лише легальність свого документа та термін його дії, а й інформацію про перекладача, нотаріуса та спосіб засвідчення. Знаючи, як перевірити легальність нотаріального перекладу, можна заздалегідь виявити помилки й не зіткнутися з відмовою під час подачі.
Кваліфікація перекладача та підстави для засвідчення перекладу
Щоб нотаріус засвідчив перекладену документацію, недостатньо правильно надати інформацію іноземною мовою. Потрібно перевірити кваліфікацію перекладача, який працюватиме. Лінгвіст повинен знати іноземну мову, мати досвід і возможность підтвердити свою компетентність.
Звернувшись до перекладацького бюро, одразу уточніть:
- хто перекладає та чи має він необхідну кваліфікацію;
- на якій підставі нотаріус засвідчує підпис лінгвіста;
- чи перевіряє нотаріус особу та повноваження перекладача;
- чи відповідає оформлення профперекладу вимогам.
Нотаріус засвідчує справжність підпису лінгвіста, а не підтверджує правильність інформації чи перекладеного тексту.
Перевірка нотаріального засвідчення перекладу
У готовому документі має бути напис, з якого зрозуміло, що дію вчинив нотаріус. Якщо засвідчується підпис лінгвіста, то мають бути й його дані, а також зазначено, що нотаріус засвідчує його справжність. Формулювання має відповідати конкретній дії — нотаріальному посвідченню чи підтвердженню підпису перекладача.
Що потрібно перевірити:
- ПІБ та підпис нотаріуса;
- дані нотаріуса та нотаріального округу;
- реєстраційний номер дії;
- дату вчинення дії;
- наявність підпису та печатки у передбачених випадках.
Не оцінюйте справжність лише за зовнішнім виглядом. Є сумніви — перевіряйте дані через офіційні державні реєстри.
Перевірка повноважень нотаріуса
Нотаріус обов’язково повинен мати чинне свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Приватний нотаріус також повинен мати зареєстроване робоче місце та належність до конкретного округу. Інформацію про виконавців можна переглянути на державних інформаційних ресурсах Міністерства юстиції.
Якщо бюро, до якого ви звернулися, відмовляється надати інформацію про нотаріуса, це має викликати сумніви, і краще відмовитися від послуг такого агентства.
Перевірка відповідності перекладу оригіналу
Звіряти потрібно не лише загальний зміст, а й дані, які ідентифікують документ та його власника. Найменша помилка в даті, цифрі чи букві робить матеріал недійсним і вам доведеться все переробляти.
У першу чергу перевірте:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- дати та місця;
- серію та номер;
- адреси;
- назви організацій та державних органів;
- посади;
- підписи, печатки та штампи;
- додатки та додаткові сторінки.
Якщо документів кілька, обов’язково перевіряється однотипність усіх даних і термінів. Виявлення помилки після засвідчення вимагає виправлення виконавцем із повторним оформленням відповідної частини.
Перевірка справжності вихідного документа
Засвідчення перекладеного тексту не означає автоматично справжності оригіналу. Нотаріус засвідчує конкретну нотаріальну дію, а не проводить експертизу походження документації чи правдивість даних.
Подаючи оригінали, перевірте наявність усіх необхідних реквізитів, цілісність самого паперу, наявність усіх сторінок і додатків. Для іноземних організацій часто потрібен апостиль або консульська легалізація — вони підтверджують легальність походження українського оригіналу. Апостиль та консульську легалізацію не можна замінити засвідченням: це різні процедури з різним юридичним значенням та порядком виконання.
Відповідність перекладу вимогам країни призначення
Юридично правильний, коректний та грамотно оформлений перекладений український документ не обов’язково приймається всіма іноземними організаціями. Різні держструктури, приватні організації та інстанції різного ступеня висувають свої вимоги до документації, що подається.
Щоб не отримати повернення на етапі подачі та не переробляти документацію кілька разів, краще заздалегідь уточнити:
- чи потрібне засвідчення;
- чи вимагається апостиль;
- чи потрібна консульська легалізація;
- чи допускається профпереклад, виконаний в Україні;
- чи вимагається виконання роботи певним спеціалістом;
- яка мова та формат документа приймаються.
Також різні вимоги висуваються при подачі пакета для різних целей.
Перевірка перекладача перед замовленням нотаріального перекладу
Перед замовленням уточніть персональні дані перекладача та його кваліфікацію. Нотаріус перевіряє особу лінгвіста та документи про його кваліфікацію й досвід.
Щоб самостійно перевірити законність діяльності лінгвіста, запросіть у бюро:
- ПІБ лінгвіста;
- відомості про освіту або інший документ, що підтверджує знання мови;
- спеціалізацію, якщо профпереклад стосується права, медицини, фінансів чи технічної сфери;
- інформацію про те, чи буде саме цей перекладач підписуватися у нотаріуса.
Якщо в процесі роботи виконавець змінився, бюро зобов’язане одразу повідомити про це клієнта. Засвідчення здійснюється щодо конкретної людини, тому нотаріус також має бути в курсі зміни виконавця.
Також перевірте мову, з якою працює лінгвіст. Якщо в портфоліо вказано, що він перекладає з російської та української на угорську чи навпаки, то з англійською такий лінгвіст працювати не буде. Це також стосується й вузькопрофільної спеціалізації. Лінгвіст із досвідом роботи в медичній тематиці не перекладатиме тексти з юриспруденції.
Ознаки сумнівного нотаріального перекладу
Відсутність інформації про виконавців, порядок дій або вид нотаріальної дії знижує ймовірність законного оформления. Досить підозріло, якщо вам пропонують:
- переклад без перегляду оригіналу;
- засвідчення без участі або ідентифікації перекладача;
- приймають нечіткий або неповний напис;
- переклад без зазначення дати та реєстраційних даних нотаріальної дії;
- апостиль як заміну засвідченню;
- гарантоване прийняття документа в усіх країнах без перевірки вимог конкретної установи.
Ще один сигнал — невідповідність даних. Усі персональні дані мають збігатися з оригіналом і бути однотипними в усьому пакеті. Кількість перекладених сторінок має збігатися з оригіналом, усі таблиці, схеми, примітки переносяться відповідно.
Будь-яка помилка в перекладеному примірнику робить його недійсним. Спочатку потрібно виправити перекладений примірник, перевірити й знову засвідчити.