Поїздка за кордон завжди вимагає надання офіційних документів, перекладених та засвідчених. Оформлення посвідки на проживання, укладення шлюбу, вступ до закордонного вишу, робота з іноземними компаніями та в інших життєвих ситуаціях вимагають від закордонних інстанцій пакета паперів, перекладених перекладачем та засвідчених нотаріусом. Щоб переклад та засвідчення відповідали міжнародним вимогам, а прийняття паперів пройшло без затримок та непорозумінь, важливо виконати роботу правильно. Покрокова процедура нотаріального перекладу, за умови її суворого дотримання, дозволить у найкоротші терміни отримати грамотно оформлені документи для подальшої подачі до іноземних інстанцій.
Підготовка оригіналу документа
Першим кроком при оформленні паперів є їх збір та підготовка. Перекладацьке агентство переконується в оригінальності та дійсності документів. Перекладати та засвідчувати неофіційні роздруківки, скановані копії без печатки та підпису не можна. Текст має бути читабельним, без пошкоджень, виправлень, слідів редагування.
Якщо на паперах є будь-які пошкодження, або клієнт сумнівається в їхньому прийнятті, краще заздалегідь звернутися до бюро та проконсультуватися.
Передача документа до бюро перекладів
Переконавшись, що папери дійсні та відповідають усім вимогам, їх передають до спеціалізованого бюро. Більшість агентств дозволяють зробити це особисто, через електронну пошту або через форму на сайті, якщо компанія надає такі послуги.
Отримавши заявку, фахівці компанії розраховують точну вартість та терміни. Після узгодження всіх нюансів, усе передається безпосередньо лінгвісту або цілій команді (якщо документів багато і потрібно виконати роботу терміново).
Переклад документа професійним лінгвістом
Тільки філолог, який має досвід роботи саме в даній сфері, може перекладати довідки, посвідчення, дипломи, позови. Тексти вимагають високої точності, грамотної передачі термінів, а іноді й дотримання суворих формулювань.
Дипломовані лінгвісти не упускають деталей, правильно оформляють дати, імена, номери, вказують пояснення у разі неочевидних елементів. За будь-яких розбіжностей нотаріус може відмовити в засвідченні.
Вичитка та оформлення перекладу
Перекладений текст обов’язково проходить вичитку та фінальне оформлення, верстку. Це робить редактор або сам перекладач, щоб виключити одруки, перевірити точність формулювань, переконатися у відповідності структури оригіналу. Перекладена інформація друкується, готується до легалізації.
Засвідчення перекладу у нотаріуса
Фінальний етап – засвідчення. Нотаріус підтверджує, що підпис на перекладі належить конкретному дипломованому перекладачу, тим самим посвідчує справжність підпису. При цьому нотаріус не перевіряє сам текст, а лише засвідчує особу філолога та факт його підпису.
Процедура займає небагато часу, але вимагає точності та уважності. Усе прошивається, скріплюється підписом, печаткою, додаються оригінал/копія та заява перекладача. Після цього папери можна подавати в будь-які інстанції, вони мають юридичну силу та визнаються офіційними органами.